пребіотикиє типом дієтичних добавок, що складаються з не{0}}перетравлюваних харчових компонентів, які надають переваги здоров’ю господаря шляхом вибіркової стимуляції росту та/або активності одного чи обмеженої кількості корисних мікроорганізмів у кишечнику, тим самим покращуючи здоров’я господаря.
Концепція пребіотиків була вперше запропонована в 1995 році Гленном Гібсоном, міжнародно визнаним «батьком пребіотиків». Пребіотики відносяться до органічних речовин, які не перетравлюються і не поглинаються господарем, але можуть вибірково сприяти метаболізму та проліферації корисних кишкових бактерій, що призводить до покращення здоров’я господаря.
Ефективний пребіотик повинен значною мірою протистояти травленню у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту та бути здатним до ферментації кишковою мікробіотою, коли він досягає товстої кишки. Важливо, що він має вибірково стимулювати ріст корисних бактерій, не сприяючи розвитку потенційно патогенних або гнильних мікроорганізмів. Більшість пребіотиків є вуглеводами; однак, за визначенням, не-вуглеводні речовини не виключаються з класифікації як пребіотиків. Теоретично будь-яка речовина, яка пригнічує шкідливі бактерії, одночасно сприяючи росту чи діяльності корисних мікробів, може вважатися пребіотиком.
Оскільки пребіотики не можуть бути розщеплені, засвоєні або використані організмом людини, вони проходять через травний тракт до товстої кишки, де деякі з них ферментуються та використовуються мікробіотою товстої кишки. Сприяючи росту корисних кишкових мікроорганізмів, пребіотики відіграють важливу роль у покращенні мікроекології кишечника та підтримці метаболізму ліпідів, білків і мінералів. Як наслідок, пребіотики все більше і ширше застосовуються в харчовій, кормовій та суміжних галузях промисловості.
Зазвичай використовувані пребіотики включають олігосахариди, такі як фрукто-олігосахариди (FOS), галакто-олігосахариди (GOS), ксило-олігосахариди (XOS), ізомальто-олігосахариди (IMO), олігосахариди сої та інулін. Деякі мікроводорості також можуть діяти як пребіотики, зокрема спіруліна таАфанізоменон. Крім того, полісахариди (такі якТраметес лишайполісахариди та полісахариди,-які містять азот моркви), гідролізати білків (такі як гідролізати казеїну, -лактальбумін і лактоферин), а також овочі, традиційні китайські лікарські трави та дикорослі рослини природного походження також можна використовувати як пребіотики.