1. Різне походження. Імпортовані пробіотики – це пробіотичні продукти, імпортовані з-за кордону. Вітчизняні пробіотики – це пробіотичні продукти вітчизняного виробництва.
2. Різні норми виробництва. Імпортні пробіотики, як правило, надходять із розвинених країн, таких як Європа та Сполучені Штати, їх якість і технологія виробництва є відносно високою. Якість пробіотиків вітчизняного виробництва все ще коливається від хорошої до поганої.
3. Штами різні. Імпортні пробіотичні продукти зазвичай використовують більш просунуті штами, такі як Bifidobacterium, Lactobacillus acidophilus тощо. Вітчизняні пробіотичні продукти переважно використовують звичайні штами, такі як молочнокислі бактерії, дріжджі тощо.
4. Ціни різні. Оскільки вартість виробництва імпортованих пробіотичних продуктів вища, ціна також відносно висока. Вітчизняні пробіотичні продукти порівняно доступні.
Імпортні пробіотики
Переваги: (1) Видатні переваги у забезпеченні сировиною, висока технологічність процесу та вища пробіотична активність; (2) Нагляд за ринком суворий і стандартизований, а якість гарантована; (3) Є багато типів і ширше охоплення.
Недоліки: (1) Використання іноземної сировини та процесів може не підходити для статури китайців; (2) Ціна відносно висока.
Вітчизняні пробіотики
Переваги: (1) Штам більш адаптований до домашнього середовища та способу життя, більш ефективний і підходить для китайського організму; (2) Ціна відносно низька.
Недоліки: нормативні вимоги потребують вдосконалення.
Як імпортні, так і вітчизняні пробіотики мають свої переваги та недоліки. Вибираючи продукцію, слід орієнтуватися на власні потреби та реальні умови, звертати увагу на канали закупівлі та якість продукції та використовувати їх раціонально для досягнення найкращих результатів.